Коли мені виповнилося 60 років, я перестала переживати з приводу деяких речей або як багато хто зараз каже – морочитися. Мені хочеться розповісти вам про ці речі. я вважаю цю тему прекрасною темою для обговорення.

Ми навіть із подругами любимо розмірковувати про те, що ми робили у 30-40 років, а після 60 перестали.

Більше не сиджу на дієтах. У такому віці вже не до схуднення. Коли мені вдається харчуватися правильно, то добре.

Коли виходить, то я себе не звинувачую. Мені набридло відмовлятися від усього смачного та сидіти на дієтах. я вважаю, що потрібно пожити і на своє задоволення і це стосується харчування. Я дуже багато виснажувала себе дієтами, з мене вистачить, нехай худне хтось інший.

Перестала давати поради, якщо мене не просять. Я покладаюся лише на свій досвід, як і багато інших, то навіщо лізти зі своїми порадами? Можу щось сказати, якщо спитають, а так мовчу.

Більше не займаюсь пошуками чоловіка. Думаю, після 60 можна вже жити на своє задоволення і без чоловіка.

Не беру участь у гонитві за модою, трендами, брендами та всіма тими речами, які нам нав’язуються суспільством споживання. З кожного магазину можна почути слово купи. А я перестала купувати те, що нав’язує реклама.

Не пліткую про подруг. Це у будь-якому віці негарно, але усвідомлення приходить із віком.

Не працюю там, де мені не подобається. Робота має приносити задоволення і по-іншому бути не може. Добре, коли улюблена робота ще й добре оплачується, але так буває не завжди, тому багато хто віддає перевагу високій зарплаті, а не задоволенню. Але зненавиджена робота виснажує, незважаючи на хорошу оплату.

Більше не заощаджую на собі. Намагаюся тепер балувати себе якнайчастіше. Але це не стосується купівлі дорогих шмоток. Я маю на увазі прогулянку в парку зі смачним морозивом, відвідування театру, кіно. Дрібниця, а приємно.

Не розповідаю дітям, як виховувати їхніх дітей. Стала розумнішою, щоб цього не робити більше.

Не скаржуся на своє життя оточуючим. А навіщо скиглити? Живу і ціную життя таким, яким воно є.

Намагаюся не засмучуватися, а частіше дякувати. Коли в серці є подяка, стає простіше жити.

А що ви припинили робити після певного віку?